ЗНУДИТИСЯ, знуджуся, знудишся, док., розм. I. Те саме, що знудьгуватися
1. Він сидів, як німий, перед нею, і мельникова дочка знудилася б з тим безмовним гостем (Марко Вовчок, I, 1955, 352); По обіді він знудився від очікування й вирішив піти побалакати сам (Петро Панч, II, 1956, 112);
// безос. Почався преферанс. Грали його зо дві години, аж знудилося всім (Осип Маковей, Вибр., 1954, 241).
2. за ким — чим, рідше по кому — чому. Відчути тугу, скучити за ким-, чим-небудь. Зібралось мало не все село: і гамірка дітвора, що знудилась по весні і тепер дихнула на повні груди, і погорбатілі діди, що зійшлися глянути на диво (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 193).