ЗНОРОВИ́ТИСЯ, влюся, вишся; мн. зноровляться; док. Виявити норов, затятися. Часом дитина зноровиться, не знати з якої причини, й ані рушить з місця (Лесь Мартович, Тв., 1954, 297); Коли кінь зноровиться, необхідно спокійно зупинити його, дати постояти, заспокоюючи голосом (Конярство, 1957, 22).
ЗНОРОВИТИСЯ
Тлумачення слова