ЗНІКЧЕМНІЛИЙ

ЗНІКЧЕ́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знікчемніти;
//  у знач. прикм. Бачу я, що боротись із отим старим, знікчемнілим, але ж ворожим означає настирливо будувати нове (Іван Ле, В снопі.., 1960, 164).