ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, лості, жін. Стан за значенням зніяковілий 2. Говорячи неправду, дитина виявляє у виразі обличчя елементи збентеження і зніяковілості (Радянська психологічна наука.., 1958, 307); На обличчях [акторів] з’явилась винувата посмішка, зніяковілість (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 48).
ЗНІЯКОВІЛІСТЬ
Тлумачення слова