ЗНІ́ЧЕНО. Присл. до знічений 2. Гарецький знічено обвів присутніх поглядом і признався, що в нього при собі немає грошей (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 230); — Ми стріляти не вміємо, — знічено усміхалися дівчата (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 307).
ЗНІЧЕНО
Тлумачення слова