ЗНЕВІРА

ЗНЕВІ́РА, и, жін. Відсутність або втрата віри у кого-, що-небудь, розчарування. Багрич справді був далекий від безнадії. І навіть від зневіри. Віра в життя була з ним завжди (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 12); Ні брехнею, ні тупим обухом Не спасти гадючого кубла, Тільки б друзі не упали духом, Тільки б їх зневіра не взяла! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 174); Володя знову пішов уперед, тамуючи відчай і зневіру, намагаючись не прислухатися до підлого, голодного черв’ячка, що ворушився під серцем (Олесь Донченко, III, 1956, 364).