ЗНЕВА́ЖУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. ч. до зневажувати. Жадоба вільності завжди жила в серцях битого панськими канчуками, зневажуваного і мученого російського народу (Максим Рильський, III, 1956, 9); Сам змучений і нещасний [Микола], з завчасно розбитою й ображеною душею, гноблений і зневажуваний — боже! — як пристрасно бажав він, щоб життя хоч цієї дитини склалося інакше, ніж його власне! (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 342).
ЗНЕВАЖУВАНИЙ
Тлумачення слова