ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Сповнений зневаги (у 1—4 знач.). Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Гнат не постеріг того зневажливого погляду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 28); Сміялася вона голосно, задерикувато, і Панкратову яскраво вчувалися в її сміхові зневажливі й часто навіть гнівні нотки (Олесь Донченко, II, 1956, 18); Партія.. вимагає рішуче боротися з проявами косності, консерватизму, зневажливого ставлення до нової техніки і досвіду новаторів (Радянська Україна, 18.VIII 1959, 1);
// Який виражає зневагу. Грінченко зробив зневажливий порух губами (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 10).
ЗНЕВАЖЛИВИЙ
Тлумачення слова