ЗНЕСИ́ЛЛЯ, я, сер. Стан повного безсилля від утоми, виснаження і т. ін. Вже й Пилип-з-Конопель настрілявся та нарубався до знесилля, а кінця бойовищу не було й не було (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 388); Затужавіла земля — лопатка не йде, із сили вибивається мати. Від знесилля заплакала (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 8).
ЗНЕСИЛЛЯ
Тлумачення слова