ЗНЕСИЛІЛИЙ

ЗНЕСИ́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знесиліти;
//  у знач. прикм. Дружина шукала захисту в його знесилілих руках, але знаходила там тільки те, що мала й сама: розпач, безмежний, ..несамовитий розпач безсилля (Павло Загребельний, День.., 1964, 26).