ЗНЕРВО́ВАНІСТЬ, ності, жін. Стан за значенням знервований 2. Піп стояв уже не з своєї волі — його приковував грізний княжий гнів та його надмірна знервованість (Іван Ле, Наливайко, 1957, 122); Заважав [Тетяні Василівні] думати гострий Діжин голос, бо вносив він якийсь неспокій, якусь знервованість у звичну течію засідань, нагадував давні роки, коли й вона отак гарячкувала, доводила щось комусь, змагалася, сперечалася, відвойовувала (Павло Загребельний, День.., 1964, 92).
ЗНЕРВОВАНІСТЬ
Тлумачення слова