ЗНЕПОКОЄНО, рідко. Присл. до знепокоєний. — Дівчата, а де ж Оксана? Усі в конторі мовчали.. Килина Іванівна, уже знепокоєно: — Що трапилось? Та не мовчіть же! (Андрій Головко, I, 1957, 397).
ЗНЕПОКОЄНО
Тлумачення слова
ЗНЕПОКОЄНО, рідко. Присл. до знепокоєний. — Дівчата, а де ж Оксана? Усі в конторі мовчали.. Килина Іванівна, уже знепокоєно: — Що трапилось? Та не мовчіть же! (Андрій Головко, I, 1957, 397).