ЗНЕОСО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗНЕОСО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. знеособляться; док.
1. Втрачати індивідуальні риси, ставати схожим на інших. Поза увагою відвідувачів виставок залишаються і ті твори, в яких митець не просто розчиняється в сюжетній канві, а знеособлюється через пасивність ставлення до відображуваного (Мистецтво, 3, 1965, 13);
// Втрачати самостійність, можливість виявляти свої здібності, покликання і т. ін.
2. тільки 3 ос. Ставати таким, за якого ніхто особисто не відповідає.