ЗНЕОБАЧКА, присл., діал. Зненацька. Одного вечора сидимо ми з Чайчихою у хаті.. Коли знеобачка Настин регіт почувся (Марко Вовчок, I, 1955, 266); Біжу на вгород [город] і знеобачка німця вздріла — із соняшника випнувся (Олександр Копиленко, Навколо полум’я, 1961, 98).
ЗНЕОБАЧКА
Тлумачення слова