ЗНЕМОЩІТИ, ію, ієш, док., рідко. Втратити міць, силу; знесилитися. Старці з синіми носами.. одразу неначе поменшали й знемощіли (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); Мати вже знемощіла від хворів [хвороб] та гризоти, потрібна була робітниця у хаті (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 300).
ЗНЕМОЩІТИ
Тлумачення слова