ЗНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до знемощіти;
// у знач. прикм. Мати переривалася від ридань, дивлячись на свою дитину, на бліде личко, на внемощіле.. тільце (Гнат Хоткевич, II, 1966, 192).
ЗНЕМОЩІЛИЙ
Тлумачення слова
ЗНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до знемощіти;
// у знач. прикм. Мати переривалася від ридань, дивлячись на свою дитину, на бліде личко, на внемощіле.. тільце (Гнат Хоткевич, II, 1966, 192).