ЗНЕЛЮДНІЛИЙ

ЗНЕЛЮДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знелюдніти;
//  у знач. прикм. Одного пізнього ранку вийшов Карпо на знелюднілу вулицю села (Олександр Копиленко, Навколо полум’я, 1961, 149).