ЗНАВІСНІ́ЛО, розм. Присл. до знавіснілий 2. Голова бандита волохатилась чорною баранячою кучмою і розкуйовдженою бородою.. Борода починалася десь під очима, і було моторошно дивитися, як з-за тих буйних зарослів знавісніло блимає пронизливий погляд (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 54).
ЗНАВІСНІЛО
Тлумачення слова