ЗНА́ТНИ́К, знатника, заст., рідко. Те саме, що знахар. * У порівняннях. Прадід стояв, мов знатник, що знає всі весняні тайни, він здавався Данилкові господарем степових звичаїв (Юрій Яновський, I, 1954, 257).
ЗНАТНИК
Тлумачення слова
ЗНА́ТНИ́К, знатника, заст., рідко. Те саме, що знахар. * У порівняннях. Прадід стояв, мов знатник, що знає всі весняні тайни, він здавався Данилкові господарем степових звичаїв (Юрій Яновський, I, 1954, 257).