ЗНАРЯДЖАТИ, аю, аєш, недок., ЗНАРЯДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Споряджати. От знарядили [пересельці] тих ходаків у дорогу… Пішли вони та й забарились (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 288); Жіночки не шкодували праці, але богомільна бабуся клопоталася найдужче, як би краще знарядити новопреставлену на той світ (Любов Яновська. 1, 1959, 66).
ЗНАРЯДЖАТИ
Тлумачення слова