ЗНАМЕ́ННО, присл.
1. Дуже виразно, велично. Як повно і знаменно розкрився в грозах війни мужній і сердечний талант Дмитра Вакарова, Володимира Булаєнка, Леоніда Левицького, Миколи Шутя, чиї вірші з новою силою зазвучали в наші дні (Літературна газета, 11.III 1959, 3).
2. у знач. присудк. сл. Дуже важливо в якому-небудь відношенні, надзвичайно. Знаменно й те, що перша у світі міжнародна конференція по роззброєнню відбулася також у столиці нашої Батьківщини — Москві в 1922 році (Комуніст України, 7, 1962, 6); — Це просто знаменно. Обох орденом Леніна, в одному Указі, чоловіка й жінку (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 74).