ЗНАХАРУВА́ТИ, ую, уєш і ЗНАХАРЮВА́ТИ, юю, юєш, недок., заст. Займатися знахарством. Знахар зараз раду дав (Давненько вже у пеклі знахарував) (Марко Вовчок, VI, 1956, 274); Віддавна вже трудився [Гаєвий] натяганням людських ніг і рук. Брався знахарювати й до худоби (Лесь Мартович, Тв., 1954, 235).
ЗНАХАРУВАТИ
Тлумачення слова