ЗНА́ЙКО, а, чол., розм. Людина, обізнана з усім або з чим-небудь; знавець. Знайко біжить, а незнайко лежить (Номис, 1864, № 6018).
ЗНАЙКО
Тлумачення слова
ЗНА́ЙКО, а, чол., розм. Людина, обізнана з усім або з чим-небудь; знавець. Знайко біжить, а незнайко лежить (Номис, 1864, № 6018).