ЗНА́ЙДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знайти. На другий день його коні і екіпаж були знайдені в горах, а сам він без сліду зник… (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 160); Шумлять життям простори, У недрах знайдені скарби земні (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 11); Щоб знайти сузір’я, треба поступово переходити від одного вже знайомого сузір’я до іншого, ще не знайденого (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 12); Радянська влада є шлях до соціалізму, знайдений масами трудящих і тому — вірний і тому — непереможний (Ленін, 29, 1951, 217);
// знайдено, безос. присудк. сл. На Керченському півострові ще раніше знайдено кілька невеликих родовищ нафти (Наука і життя, 5, 1960, 30); Місяців через півтора прийшла у волость звістка, що в полі, біля шляху, знайдено замерзлого чоловіка, а був то дядько Тимоха… (Борис Грінченко, I, 1963, 290); [Пані Кіттельгавсова:] Батько його служив при уряді сорок літ і ніколи найменшої провини за ним не знайдено (Леся Українка, IV, 1954, 236).
ЗНАЙДЕНИЙ
Тлумачення слова