ЗМИРЩИНИ

ЗМИ́РЩИНИ, щин, мн. (одн. змирщина, и, жін.), розм. Розв’язання спірного питання мирним шляхом, без суду або бійки. Прибіг Петро, гукнув, затупав, загурчав, Уже й був кинувсь бить, але як розпитав — Аж Довгорукого погладив по головці І цмокнув в лисину та ще й перепрохав — Та ще й на змирщини кіп з п’ять він грошей дав (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 47).
♦ Пити (випити) змирщини (змирщину) — пити (горілку, вино) за примирення з ким-небудь. Простила мені теща, та й змирщину пити: по чарці, по другій, та так, може, й до десятка, чи й більше доскочило (Укр. казки, легенди.., 1957, 413).