ЗМО́РЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зморщити.
2. у знач. прикм. Який зібрався в зморшки, зморщився (про шкіру на обличчі, тілі людини або тварини). Лиш запищала [бабуся] з болю, й обернулася, І зморщене, збідоване, пооране Слізьми, й нуждою, й голодом лице своє Звернула мов благально на Никифора (Іван Франко, XIII, 1954, 312); Худе, оголене до пояса тіло неприємно вражало випираючими з-під зморщеної шкіри ребрами (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 216);
// перен. Який має на своїй поверхні вузькі довгі западини, згини і т. ін. Біг по зеленаво-чорній, місцями зарослій мохом, зморщеній скелі водоспад (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 357); При сортуванні вибраковують сіянці підсохлі, зморщені (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 243).