ЗМОРОЖЕНИЙ

ЗМОРО́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зморозити 1.
//  у знач. прикм. Що було причиною їх смерті? Голод? Холод? .. Тіла їх були сині, скостенілі, зморожені (Іван Франко, II, 1950, 36); Марія почувала, як останні залишки сил покидали її нечутно, мов іржаві пелюстки зморожену квітку, і боялась тільки одного — крововиливу (Петро Козланюк, Лелеки.., 1953, 9).