ЗМОРЕНО. Присл. до зморений 2. Перепічка зморено розкинувся в кріслі (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 12); Цигуля — як хмара чорний. Тільки час од часу хіба зітхне зморено чи похитав докірливо головою (Андрій Головко, II, 1957, 350); Важко тюпали коні. Зморено мотаючи головами, вони тягли гармати, вози в снарядами, провіантом (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 209); * Образно. Стояла велика спека. Молоді деревця попід вікнами контори зморено опустили своє віття (Олесь Гончар, Новели, 1954, 88).
ЗМОРЕНО
Тлумачення слова