ЗМІ́ННИК, а, чол. Той, хто замінює кого-небудь на роботі. Біля неї [мартенівської печі] змінювалися.. він, Михайло Онищенко і Микола Степаненко. Усі три змінники берегли піч (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 100); Після закінчення роботи токар зобов’язаний: 1. Підготувати верстат для здачі зміннику (Токарна справа.., 1957, 226).
ЗМІННИК
Тлумачення слова