ЗМАЙСТРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до змайструвати. В кутку стояв маленький столик, змайстрований з якоїсь ляди (Степан Васильченко, II, 1959, 197); Змайстровані з м’якого дерева, поскрипували східці під жандармом, що вів мене (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 46).
ЗМАЙСТРОВАНИЙ
Тлумачення слова