ЗМАГА́ЛЬНИК, а, чол. Той, хто з ким-небудь змагається (див. змагатися 1). Колгоспи-змагальники взяли виробничо-громадське шефство над відсталішими артілями (Народна творчість та етнографія, 2, 1962, 99); Коли чоловіки надумали бігати наввипередки, стрибати через канаву, то троє мислителів показали себе найщирішими змагальниками у мужніх вправах (Микола Чернявський, Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 211).
ЗМАГАЛЬНИК
Тлумачення слова