ЗМ’Я́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зм’якнути;
// у знач. прикм. Мідяні труби простягали безвладно покручені кінці, сплющені, зм’яклі, наче стоптані кишки, і червона іржа од вогню виступала на них кривавим потом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 94); Спробував [Храпков] свої зм’яклі біцепси на руках (Ло, Міжгір’я, 1953, 479).
ЗМ’ЯКЛИЙ
Тлумачення слова