ЗЛИ́ТІСТЬ, тості, жін., перен. Нероздільність, єдність кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь. У своїх ліричних віршах В. Сосюра виражає почуття неподільної злитості людини з світом прекрасної природи (Історія української літератури, II, 1956, 410); Толстой неповторно великий і оригінальний своєю злитістю з життям і боротьбою багатомільйонних мас селянства (Радянське літературознавство, 1, 1961, 44).
ЗЛИТІСТЬ
Тлумачення слова