ЗЛИНЯЛИЙ

ЗЛИНЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до злиняти. Важким поглядом він оглянув злинялий під сонцем Максимів френч (Петро Панч, II, 1956, 16); Дід, повернувши лице вбік і дивлячись кудись у простір злинялими від старості очима, вухом тягнувся до трибуни, пильно дослухаючись (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 48); Це був величезний старий орел, злинялий від сонця й мегодц (Олесь Донченко, IV, 1957, 7).