ЗЛОВОРО́ЖИЙ, а, е.
1. Який бажає зла, нещастя іншому. О, як топтали банди зловорожі Вкраїнське слово, чисте, як алмаз… (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 36);
// Який виражає недоброзичливість, ворожість. [Кассандра:] Чом я хоч поглядом не задержала? Злякався б він очей тих зловорожих (Леся Українка, II, 1951, 272).
2. Який передвіщає зло, нещастя. Ох, як часто мене опановують сни зловорожі (Леся Українка, I, 1951, 214).