ЗЛОВІ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що зловісний. Над затихлою морською поверхнею розляглось зловіще ревіння моторів (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 134); Кожним своїм нервом Кравцов слухав злввіщу тишу ночі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 188); Зловіще каркання попа бевкалось об голови селян (Роман Іваничук, Край.. шляху, 1962, 317).
ЗЛОВІЩИЙ
Тлумачення слова