ЗЛОТИ́СТИЙ, а, е, поет. Те саме, що золотистий. І вабило яснеє сонце злотисте Співця з його смутної хати (Леся Українка, I, 1951, 345); Бджілки злотисті В квітах літають, Роси перлисті 3 трав опадають (Максим Рильський, I, 1960, 108); Володимирську гірку хтось наче оббризкав фарбами — злотистими, жовтавими, зелено-бурими (М Ол., Леся, 1960, 86).
ЗЛОТИСТИЙ
Тлумачення слова