ЗЛОТОГЛА́В, у, чол., заст., поет. Парча. Далі за столами по повазі міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби, злотоглави та в зброю блискучу (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24); Крізь заґратовані вікна лилося світло в низеньку хатину, мигтіло на злотоглавах по стінах і лиш дратувало (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 143).
ЗЛОТОГЛАВ
Тлумачення слова