ЗЛОРАДО, присл. Із злорадством. — Бояться наші благочинні, що ризи їм промокнуть, — злорадо каже Лобатий (Олесь Гончар, II, 1959, 358); Чарнецький так злорадо, з таким запеклим сказом зареготався, що навіть здригнувся від жаху Лянцкоронський (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 62).
ЗЛОРАДО
Тлумачення слова