ЗЛОРА́ДІСТЬ, дості, жін., рідко. Те саме, що злорадство. [Гебрей (повний лютості і злорадості):] Я! Що зробив би я? Розруйнував би усі ті храми ваші й піраміди! (Леся Українка, II, 1951, 246); Перемогли недруги — Марко із Теклею. Тепер нап’ються злорадістю. В Саньки душа горить, волає помсти (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 306).
ЗЛОРАДІСТЬ
Тлумачення слова