ЗЛОПОТІ́ТИ, очу, отиш, док., діал. Залопотіти (у 2, 3 знач.). Вибігли до них [колядників] татуньо з палицею, а вони лиш поза хату злопотіли, як коні (Іван Франко, IV, 1950, 276); Когут у панськім курнику злопотів крилами і товстим басом заспівав: Ку-ку-рі-ку! (Осип Маковей, Вибр., 1954, 132).
ЗЛОПОТІТИ
Тлумачення слова