ЗЛОДІЙКУВА́ТІСТЬ, тості, жін. Властивість за значенням злодійкуватий. Тепер вона сидить і зубрить Хрестові походи. Не стільки, правда, зубрить, скільки розкошує у своїх мріях, у світлих дівочих видіннях. Час від часу крадькома, з щасливою злодійкуватістю позиркує на нього [Богдана] (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 4).
ЗЛОДІЙКУВАТІСТЬ
Тлумачення слова