ЗЛОДІЯ́ЧКА, и, чол. і жін., розм. Людина, яка займається дрібними крадіжками. Через рік, через два з малої та доброї дитини зробився якийсь лихий злодіячка (Панас Мирний, I, 1949, 262); Він був старий коновод і не любив лигатися з звичайними міськими злодіячками, що жили з дрібної крадіжки (Борис Грінченко, II, 1963, 277).
ЗЛОДІЯЧКА
Тлумачення слова