ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до злочину. Після злочинницького вбивства Сергія Мироновича Кірова партія направляє товариша Ждапова в Ленінград (Літературна газета, 9.IX 1946, 1); Засобами фантастики оригінально розвінчується злочинницька сутність філософії індивідуалізму, егоцентризму в трагедії українського радянського драматурга О. Левади «Фауст і смерть» (Радянське літературознавство, 3, 1964, 127).
ЗЛОЧИННИЦЬКИЙ
Тлумачення слова