ЗЛЮ́ЧЕ, розм. Присл. до злючий. — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний, IV, 1955, 365).
ЗЛЮЧЕ
Тлумачення слова
ЗЛЮ́ЧЕ, розм. Присл. до злючий. — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний, IV, 1955, 365).