ЗЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зляпати. Підходили [чоловіки].. в неоковирному взутті, зляпаному казна з якого ременю чи склеєному з трофейних автомобільних камер (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 39);
// зляпано, безос. присудк. сл. Розглядаю папір. В кінці.. так-сяк зляпано безграмотний підпис (Степан Васильченко, I, 1959, 256).
ЗЛЯПАНИЙ
Тлумачення слова