ЗЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ЗЛЕ́ЖАТИСЯ, иться, док.
1. Збиватися в єдину масу, ущільнюватися від тривалого лежання. Сніг у холодних країнах злежується і часом набуває зернистої будови (Курс загальної геології, 1947, 137); Копати було неможливо, жужелиця злежалась і перетворилася на суцільний твердий шар (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 103); Земля за зиму так злежалась, що верхній її шар розпушувався погано (Колгоспник України, 7, 1962, 8).
2. Псуватися від тривалого лежання і поганого зберігання. Злежалось полотно в коморах… Люди прохають — дайте хоч на сорочку, — хай праця людська не гине марно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 19);
// М’ятися, утворювати складки на місцях згину від довгого зберігання в згорнутому вигляді (про тканину, одежу).