ЗЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.
1. Який злежався, ущільнився; твердий, компактний. Під ногами аж з дзвоном рипів злежаний перемерзлий сніг (Іван Ле, Право.., 1957, 275).
2. Який зіпсувався від тривалого лежання і поганого зберігання. Хлопці переступили поріг, і вже в сінях ударив їм у ніс запах злежаної муки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 468);
// Який зім’явся, має складки на місцях згину. Ланко виймає з нагрудної кишені влежану невживану шовкову хустину (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 102).