ЗЛЕТ, у, чол., перен., поет. Розвиток чого-небудь, по висхідній, рух уперед. У законів є свої прикмети, Як в схід сонця подихи світань. Як в людини боротьба і злети На дорозі світлих сподівань (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 230); Партія та уряд виявляють увагу і турботу про дальший злет нашого мистецтва, націлюють митців на головне — народність (Літературна Україна, 8.I 1963, 1);
// Поривання. З чим порівняти оту заобрійну далеч, що має в собі таку звабу і викликає такий злет душі! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Поезія і праця — два крила людського життя. Поетичне слово возвеличує людину, воно ж є і злетом її фантазії (Літературна Україна, 5.X 1962, 1).
ЗЛЕТ
Тлумачення слова