ЗЛЕДАЩІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зледащіти;
// у знач. прикм. Він і сам не тямив, наш Кохайлик, як, незбагненним дивом не сполохавши собак і не збудивши зледащілих вартових, опинився по той бік паркана (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 350).
ЗЛЕДАЩІЛИЙ
Тлумачення слова